СІВЕРСЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
  Новини
  Партнери
  Річні звіти
  Про організацію
  Повідомлення ЗМІ
  Бібліотека
  Ми на YouTube
  Гостьова книга
  Контактна інформація

31.10.2017

Ви 728116 відвідувач
на цій сторінці
Написати Web-майстеру
Web-майстер
Тимко В.А.
/Smash/
Новини

Сторінка консультування по проекту «Посилення участі громадськості в реалізації вимог ЄС щодо технічного регулювання»

Задати запитання можна за посиланням: https://goo.gl/forms/uIFTe5MblD8QAi3C3

Вже надані відповіді

Університет, який хоче співпрацювати з ОСП УАЯ, одержує список кваліфікацій ОСП УАЯ і вибирає ті кваліфікації, співпраця по яким його цікавить. ОСП УАЯ направляє університету вимоги з цієї кваліфікації. Університет розробляє програми навчання, конспекти, презентації, інші навчальні матеріали, що відповідають вимогам до вибраних кваліфікацій. ОСП УАЯ проводить експетизу цих матерілів, і у випадку, якщо вони відповідають вимогам до вибраних кваліфікацій, видає університету сертифікат відповідності його навчальних програм цим кваліфікаціям. Після цього спеціалісти (студенти та особи, що підвищують кваліфікацію) після закінчення навчання за вибраними програмами університету можуть здати іспит та одержати сертифікат підтвердження відповідної кваліфікації від цього незалежного акредитованого органа сертифікації персоналу.
Немає вимоги у обов'язковому залученні консультанту в цьому випадку, але тоді в університеті повинні бути фахівці, які добре розуміють вимоги стандарту ISO 9001 та спроможні інтерпретувати їх для університету. Тобто потрібно визначити споживачів та послуги університету, вимоги до цих послуг, інші зацікавлені сторони, ризики, які виникають в роботі університету, структуру процесів університету та вимоги до них і таке інше. мій досвід говорить, що на практиці університети все ж таки залучають консультантів при розробці та впровадженні систеи менеджменту чкоссті.
В Міжнародній олімпіаді з менеджменту можуть застосовуватися тестові питання, "логічні" питання, які дозволяють перевірити правильність розуміння та інтерпретації вимог стндарту ISO 22000. Можуть також застосовуватися аналіз практичних ситуацій в сфері забезпечення безпечності харчових продуктів.
Так, орган сертифікації персоналу, зокрема, ОСП УАЯ, може ввдолити нові кваліфікації. Для цього, перш за все, потрібно, щоб споживачі хотіліи отримувати підтвердження цієї кваліфікації від незалежноного акредитованого органу. Далі Орган сертифікації повинен розробити вимоги до цієї кваліфікації (можливо, з допомогою спеціалістів у відповідній сфері), та внести ії до своєї систестеми. Спочатку це буде неакредитована сертифікація, а потім, за потреби, їх можна акредитувати. ОСП УАЯ має досвід введення нових кваліфікацій, наприклад, у сфері пожеженох безпеки, пест контролю, планується введення в сферах бждолярства і викладацької майстерності.
З 2013 року ЄС фінансує 14 модульних Проектів регіонального розвитку, що були відібрані в рамках конкурсу серед 300 аплікантів / http://surdp.eu/Regional-Development-Projects/. Першочергово треба спиратись на Постанову Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, розроблення якої викликане: доцільністю підготовки нового стратегічного документа, розробленого відповідно до європейських стандартів, на період, що синхронізується з плановими та бюджетними циклами ЄС, з урахуванням впливу таких світових тенденцій просторового розвитку, яких не уникнути Україні: - урбанізація, депопуляція села, зміна системи розселення; - загальна відкритість світу щодо руху робочої сили, що впливає на відтік за межі країни як найбільш інтелектуальних, так і найменш кваліфікованих робочих кадрів; - фінансово-економічна криза, обмеженість ресурсів (насамперед водних), зростання світової потреби у продовольстві, орієнтація на території, які є найбільшими виробниками продовольства http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP140385.html. Щоб перейти до практичного планування і використання можливостей фондів регіонального розвитку, необхідно втілити УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №68/2016 Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні http://www.president.gov.ua/documents/682016-19805, зокрема п. 6. Обласним, Київській міській державним адміністраціям в установленому порядку: 1) утворити дорадчі органи з питань сприяння розвитку громадянського суспільства, передбачивши включення до їх складу представників відповідних місцевих державних адміністрацій, депутатів відповідних місцевих рад, представників територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також представників організацій громадянського суспільства, чисельність яких має становити не менше половини складу таких дорадчих органів; 2) розробити та забезпечити затвердження регіональних цільових програм сприяння розвитку громадянського суспільства; 3) забезпечувати розроблення, громадське обговорення та затвердження щорічних регіональних планів заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки. На посилення участі громадськості у виконання зазначеної стратегії, розробляється пакет законодавства (за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні) https://www.prostir.ua/?focus=scho-varto-znaty-pro-natsionalnyj-fond-dlya-rozvytku-hromadyanskoho-suspilstva, і варто надати свої пропозиції до проекту акту, що визначатиме форми і механізми підтримки громадських організацій, в тому числі і з урахуванням секторальної специфіки (РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо створення Національного фонду підтримки розвитку організацій громадянського суспільства в Україні (ПРОЕКТ),
Ознайомившись із сайтом Еко-садиби с. Бездрик /http://vacula.net.ua/ru/home/4-news/97-bezdrik/, з точки зору норм на виробництво аграрної продукції в садибі, найкращим варіантом було б сформувати бренд на географічне маркування за європейськими підходами (що включає в себе і опис історико-культурних традицій місцевості), як це передбачає ДОДАТОК ХХХVІІІ ДО ГЛАВИ 17 «СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ» РОЗДІЛУ V «ЕКОНОМІЧНЕ І ГАЛУЗЕВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО» https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/ugoda-pro-asociaciyu/38_Annex.pdf. За даними аналітиків, в 2014-му році в ЄС нараховувалось понад 4 тис. географічних зазначень для с-г та харчової продукції, в той час як в Україні – лише 20, і з них – лише 13 суто українських, а інші іноземні /http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/econ_2014_10_7.pdf/. В рамках діючого законодавства, це питання можна вирішувати шляхом реєстрації торгової марки та сертифікації товарів чи послуг за Технічним регламентом з екологічного маркування http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/529-2011-%D0%BF, що є провідним елементом сталого інноваційного розвитку / Сталий інноваційний розвиток - КХТП - КПІ. – К., 2017 http://kxtp.kpi.ua/common/kxtp-sd-01.pdf/. 25 січня 2017 року уряд підтримав розроблений Мінекономрозвитку законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правової охорони географічних зазначень» / http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60982/. Зміни, згідно з цим законопроектом, вносяться головним чином в закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів», змінюючи тим самим і сама його назву ? на закон України «Про правову охорону географічних зазначень», таким чином приводячи термінологію щодо географічних зазначень у відповідність із Цивільним кодексом України / http://forbes.net.ua/ua/opinions/1427937-geografiya-v-zakoni-yak-otrimati-pravo-na-zaznachennya-miscya-pohodzhennya-tovariv/. За діючим законодавством, основні норми, що стосуються правової охорони географічних зазначень, крім глави 45 Цивільного Кодексу України (Стаття 501. Набуття права інтелектуальної власності на географічне зазначення http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk/79-gk/863-501.html), містяться також у Законах України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про захист від недобросовісної конкуренції", Паризькій конвенції про охорону промислової власності 1883 р., Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) та інших правових документах. Вироблення екологічних критеріїв для кожного виду товарів і послуг, за діючим європейським та національним законодавством, має відбуватись за обов’язкового врахування місцевих еко-географічних особливостей, для чого ініційовано декілька загально національних проектів, що потребують більшого поєднання для отримання національної чи міжнародної підтримки (зокрема модель створення Наукового парку "АгроЕко - Київ" // http://www.researchclub.com.ua/club/50/ може бути успішно імплементованої на місцях за взаємовигідного партнерства з регіональними вузами та європейськими програмами підтримки «зеленої» економіки, а ініціативна мережа в форматі Української Асоціації експертів з екологічного та географічного маркування / http://www.researchclub.com.ua/club/62/ - сприяє посилення інформаційно-комунікативних та аналітичних функцій міжрегіонального і транскордонного рівнів). В контексті загального покращення контенту сайту, можна порадити наступні необхідні кроки: 1. Запуск на фірмі CRM системи для ведення клієнтської бази і відстеження показників працівників фірми через CRM. 2. Запуск інтернет-реклами з огляду на те, що конкуренція в сегменті українського туризму мінімальна. 3. Після поверхневого огляду сайту, виникає пропозиція щодо поліпшення інформаційної складової, тому що потенційний покупець не може побачити потрібної йому інформації (де і коли можна відпочити, яка вартість окремих послуг). При цьому доменне ім’я сайту краще привести у відповідність до найменування товарного знаку аграрного продукту (послуг) в еко-садибі, що дозволить захистити права інтелектуальної власності і одразу підвисити культуру підприємницької діяльності /http://forbes.net.ua/ua/opinions/1411899-yak-zahistiti-intelektualnu-vlasnist-u-sferi-it/.
Ознайомившись із сайтом Еко-садиби с. Бездрик /http://vacula.net.ua/ru/home/4-news/97-bezdrik/, з точки зору норм на виробництво аграрної продукції в садибі, найкращим варіантом було б сформувати бренд на географічне маркування за європейськими підходами (що включає в себе і опис історико-культурних традицій місцевості), як це передбачає ДОДАТОК ХХХVІІІ ДО ГЛАВИ 17 «СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ» РОЗДІЛУ V «ЕКОНОМІЧНЕ І ГАЛУЗЕВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО» https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/ugoda-pro-asociaciyu/38_Annex.pdf. За даними аналітиків, в 2014-му році в ЄС нараховувалось понад 4 тис. географічних зазначень для с-г та харчової продукції, в той час як в Україні – лише 20, і з них – лише 13 суто українських, а інші іноземні /http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/econ_2014_10_7.pdf/. В рамках діючого законодавства, це питання можна вирішувати шляхом реєстрації торгової марки та сертифікації товарів чи послуг за Технічним регламентом з екологічного маркування http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/529-2011-%D0%BF, що є провідним елементом сталого інноваційного розвитку / Сталий інноваційний розвиток - КХТП - КПІ. – К., 2017 http://kxtp.kpi.ua/common/kxtp-sd-01.pdf/. 25 січня 2017 року уряд підтримав розроблений Мінекономрозвитку законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правової охорони географічних зазначень» / http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60982/. Зміни, згідно з цим законопроектом, вносяться головним чином в закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів», змінюючи тим самим і сама його назву ? на закон України «Про правову охорону географічних зазначень», таким чином приводячи термінологію щодо географічних зазначень у відповідність із Цивільним кодексом України / http://forbes.net.ua/ua/opinions/1427937-geografiya-v-zakoni-yak-otrimati-pravo-na-zaznachennya-miscya-pohodzhennya-tovariv/. За діючим законодавством, основні норми, що стосуються правової охорони географічних зазначень, крім глави 45 Цивільного Кодексу України (Стаття 501. Набуття права інтелектуальної власності на географічне зазначення http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk/79-gk/863-501.html), містяться також у Законах України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про захист від недобросовісної конкуренції", Паризькій конвенції про охорону промислової власності 1883 р., Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) та інших правових документах. Вироблення екологічних критеріїв для кожного виду товарів і послуг, за діючим європейським та національним законодавством, має відбуватись за обов’язкового врахування місцевих еко-географічних особливостей, для чого ініційовано декілька загально національних проектів, що потребують більшого поєднання для отримання національної чи міжнародної підтримки (зокрема модель створення Наукового парку "АгроЕко - Київ" // http://www.researchclub.com.ua/club/50/ може бути успішно імплементованої на місцях за взаємовигідного партнерства з регіональними вузами та європейськими програмами підтримки «зеленої» економіки, а ініціативна мережа в форматі Української Асоціації експертів з екологічного та географічного маркування / http://www.researchclub.com.ua/club/62/ - сприяє посилення інформаційно-комунікативних та аналітичних функцій міжрегіонального і транскордонного рівнів). В контексті загального покращення контенту сайту, можна порадити наступні необхідні кроки: 1. Запуск на фірмі CRM системи для ведення клієнтської бази і відстеження показників працівників фірми через CRM. 2. Запуск інтернет-реклами з огляду на те, що конкуренція в сегменті українського туризму мінімальна. 3. Після поверхневого огляду сайту, виникає пропозиція щодо поліпшення інформаційної складової, тому що потенційний покупець не може побачити потрібної йому інформації (де і коли можна відпочити, яка вартість окремих послуг). При цьому доменне ім’я сайту краще привести у відповідність до найменування товарного знаку аграрного продукту (послуг) в еко-садибі, що дозволить захистити права інтелектуальної власності і одразу підвисити культуру підприємницької діяльності /http://forbes.net.ua/ua/opinions/1411899-yak-zahistiti-intelektualnu-vlasnist-u-sferi-it/.
В дійсний час в Україні в сфері туризму діють 30 міжнародних стандартів за розділами «Туризм пригодницький», «Вимоги до окремих туристичних послуг», «Вимоги до засобів розміщення», «Вимоги до туристичної інформації», «Вимоги та специфікації для інвалідів та інших маломобільних груп населення», «Вимоги до закладів ресторанного господарства», «Вимоги до професійної підготовки кадрів», «Вимоги щодо туристсько-екскурсійного обслуговування», «Технічні умови щодо туристського спорядження». З переліком та описом стандартів можна ознайомитись на сторінці Міністерства економічного розвитку і торгівлі України http://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ecfd6c5a-1760-4d8d-a931-3a63f64e2310&title=GaluzeviStandarti. Перелік оновлюється в разі прийняття нових стандартів.
В Плані заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії розвитку туризму та курортів до 2026 року передбачені заходи з прийняття в 2018 році ще трьох стандартів щодо вимог до рівня обслуговування яхт-гаваней, а також розробка двох стандартів вищої освіти галузі знань 24 «Сфера обслуговування» за спеціальностями 241 «Готельно-ресторанна справа» та 242 «Туризм».
Так, наразі в Україні діють два стандарти в сфері доступного туризму. Це два стандарти групи «Вимоги та специфікації для інвалідів та інших маломобільних груп населення»:
ДСТУ ISO 17049:2017 (ISO 17049:2013, IDT) Доступне проектування. Застосування шрифту Брайля на інформаційних вказівниках, обладнанні та приладах Стандарт визначає основні вимоги до шрифту Брайля, використовуваного для вивісок, устаткування і приладів, включаючи параметри розміру шрифту Брайля і характеристики використовуваних матеріалів, а також керівні принципи для практичної реалізації стандарту для перекладу.
ДСТУ ISO 23599:2017» (ISO 23599:2012, IDT) Вироби для надання допомоги сліпим і людям зі слабким зором. Тактильні індикатори пішохідної зони Цей міжнародний стандарт забезпечує специфікації продукту для дотикових зовнішніх індикаторів і рекомендації щодо їх установки з метою допомоги у забезпеченні безпечного і самостійного пересування сліпих або людей зі слабким зором. Він конкретизує два види специфікації: з концентрації уваги і для безпечного пересування. Вони можуть бути використані як в приміщенні, так і в довкіллі, де можуть бути присутні ризики для людей зі слабким зором.
Розвиток кластерів є одним з пріоритетів Європейського Союзу.
Підтримка та фінансування можливе в рамках програми COSME http://ec.europa.eu/research/participants/portal/desktop/en/opportunities/cosme/topics/cos-2017-3-02.html а також в рамках створеної Європейської кластерної платформи https://www.clustercollaboration.eu/vibrant-platform-service-cluster-organisations . На сайті платформи публікуються конкурси із створення кластерів, а також їх фінансування.
Також можна розглядати фінансування окремих проекті в рамках створеного кластеру. З фінансових інструментів в Україні діють програми Європейського інвестиційного банку, такі як InnovFin - через уповноважений українських банк , Механізм Фінансування МСП (SME Facility) - через уповноважені українські банки - Кредобанк, Укргазбанк та ПроКредит банк. Також можливим є пошук партнерів-інвесторів через Європейську мережу підприємств Enterprise Europe Enterprise network (EEN) http://www.iop.kiev.ua/~een/index.html.
Якщо будуть впроваджуватись інноваційні проекти, то є можливою підготовка проектних пропозицій для отримання грантів в рамках програм Горизонт2020, COSME, EUREKA Eurostars.
Для діяльності в сільскогосподарському секторі фінансування надається також в рамках програми USAID «Агросільрозвиток».
Зараз інформаційні технології широко застосовуються в світі для інноваційного оновлення сільськогосподарського сектору. Це, наприклад, такі сфери як точне землеробство, прогнозування та моніторинг впливу клімату на вирощування культур та отримання врожаїв, оперативне реагування на ризики, впровадження системи HACCP для контролювання процесів та точок ризику, автоматизація виробництва, робота з великими даними, ланцюги походження товарів та ланцюги добавленої вартості. IT-розробка для еко маркування є якраз актуальною в світлі швидкого зростання попиту на еко товари та товари органічного виробництва. Європейський Союз приділяє велику увагу цьому питанню і збільшує обсяги фінансування цієї сфери. Оскільки Україна приєдналась до декількох європейських грантових програм, для фінансування Вашого проекту можна отримати гранти. Перелік можливих грантових конкурсів для участі є наступним:
1. Програма «Горизонт 202». Конкурс «Інновації в МСП».
Конкурс є відкритим для МСП з України на протязі бюджетного періоду 2018-2020 рр., на рік є чотири дати дедлайнів для подачі проектних пропозицій, слідкуйте за розкладом на сторінці http://ec.europa.eu/research/participants/portal/desktop/en/opportunities/h2020/calls/h2020-eic-smeinst-2018-2020.html#c,topics=callIdentifier/t/H2020-EIC-SMEInst-2018-2020/1/1/1/default-group&callStatus/t/Forthcoming/1/1/0/default-group&callStatus/t/Open/1/1/0/default-group&callStatus/t/Closed/1/1/0/default-group&+identifier/desc
Можна приймати участь в першій фазі з метою отримання фінансування у розмірі 50 тисяч євро для розробки техніко-економічного обґрунтування та бізнес-плану, після якої можливо прийняти участь у другій фазі реалізації пілотного проекту згідно розробленого бізнес-плану, розмір фінансування у другій фазі – від 500 тисяч до 2,5 мільйони євро. Подати пропозицію на другу фазу можливо і без участі у першій фазі, якщо є розроблені техніко-економічного обґрунтування та бізнес-план.
2. Інноваційні ваучери ЄБРР.
Якщо проект пов'язаний з адаптацією до змін клімату та скороченням викидів парникових газів, і такий ефект можна прорахувати, то проект може отримати фінансування в рамках цієї програми у розмірі 20 тисяч євро або до 50 тисяч євро, якщо внесок проекту щодо скорочення викидів та адаптації до змін клімату буде визнаний досить ефективним. Фінансування надається на розробку програмного забезпечення, проведення сертифікації, оформлення інтелектуальної власності, проведення випробувань та досліджень.
3. Грантові конкурси програми COSME.
4. Інструмент фінансування інновацій Європейського інвестиційного банку InnovFin.
В Україні фінансування InnovFin можливо отримати в уповноваженому банку ПроКредит банк. Мінімальна сума позики складає 50 000 євро, максимальна сума для кожного клієнта – 7,5 мільйонів євро
Також така розробка може бути одним з проектів кластеру. Розвиток кластерів є одним з пріоритетів Європейського Союзу, підтримка та фінансування можливе в рамках програми COSME, а також в рамках створеної Європейської кластерної платформи. Посилання:
http://ec.europa.eu/research/participants/portal/desktop/en/opportunities/cosme/topics/cos-2017-3-02.html
https://www.clustercollaboration.eu/vibrant-platform-service-cluster-organisations .

Алгоритм створення будь-якого кластеру (в тому числі, агро-туристичного) універсальний.

Для цього необхідно чітко дотримуватись покрокових інструкцій, а саме:

  1. Етап – підготовчий:

Проведення тематичної (серії тематичних) зустрічей/воркшопів з представниками місцевого населення, бізнесу, представників влади, медіа та активістів по регіону у відповідній сфері з метою вироблення спільного бачення розвитку сфери

  1. Етап – організаційний:

  1. Формування робочої групи зацікавлених сторін – Кластерної ради

Завдання Ради:

  1. Визначення місії та візії

  2. Обрання кластерного менеджера

  3. Супровід і оцінювання кластерного менеджера

  4. Забезпечення ефективного планування і координації

  5. Моніторинг діяльності

  6. Сприяння у отриманні ресурсів

  7. Допомога у бюджетуванні та фінансовому контролінгу

  8. Відповідальність за компетентність Ради в цілому

  9. Забезпеченння юридичної та етичної інтеграції

  10. Допомога у PR

Стиль Ради - відкрите, прозоре і партисипативне лідерство

Хто входить у Раду:

  • Керівники лідируючих організацій в кластері, які є впливовими лідерами і спроможні піклуватися про ширшу картинку, ніж їхні організації;

  • Носії технологічних і ринкових знань (працівники музеїв, науковці, народні ремісники…)

  • Кластерний менеджер

Не обов'язково одразу комплектувати всю Раду. Можна рухатися поступово.



  1. Потрібно обрати голову Ради (або Голову Кластеру)

  2. Обрання кластерного менеджера

Кластерний менеджер - нейтральний брокер і головний “двигун” розвитку кластеру.

Перше завдання кластерного менеджеру - отримати кредит довіри від ключових стейкхолдерів

Функціональні обов’язки:

  • Ведення документації кластеру, листування, протоколи засідань тощо

  • Пошук нових стратегічних партнерів

  • Робота над наповненням кластеру новими учасниками

  • Спілкування зі ЗМІ

  • Координація роботи із стейкхолдерами (владою, громадою, туристами тощо)

  • Пошук нових джерел фінансування проектів (МФД, гранти, конкурси тощо)

  1. Етап – функціональний:

  1. Проведення стратегічної сесії

  2. Проведення семінарів з питань розвитку туризму в регіоні

  3. Створення профілю туристичної дестинації (туристичного регіону)/агро-туристичного потенціалу

  4. Збір та запис даних

  5. Аналіз результатів

  6. Моніторинг поточного розвитку та продовження вдосконалення

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 30.07.2012 р. № 876 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2012 р. за № 1595/21907) внесено зміни до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, виключивши розділ 30 «Готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб’єктами туристичної діяльності», тому з цього часу сертифікація готельних послуг та послуг харчування стала виключно добровільною.

Варто зауважити, що сертифікація послуг розміщення у США та Європі теж має добровільний характер, але, зокрема у Франції, проводиться на підставі норм, установлених державною структурою, а у Швеції діє спеціальна Програма «Сільська гостинність», яка встановлює власні правила – внутрішні стандарти, якими передбачені необхідні умови надання послуг відпочивальникам. Законодавство Польщі та Угорщини не містить спеціального визначення сільського (зеленого, аграрного) туризму. Як назву цієї форми діяльності у Польщі використовують словосполучення «господарська гостинність», в Угорщині – «сільська хутірська гостинність». У цих країнах розроблено Державні стандарти у сфері сільського туризму.

В Україні законодавчо врегульована добровільна сертифікація послуг у сфері сільського зеленого туризму на сьогодні здійснюється 21-м експертом Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, які мають посвідчення та фахово підготовлені.

Для проведення сертифікації до садиби виїжджає експерт, який перевіряє відповідність садиби сертифікаційним вимогам. Зібрана інспектором інформація передається комісії, призначеній Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, яка виносить остаточне рішення про надання знака та сертифіката. Розроблено Програму добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба», яку застосовують з метою добровільної категоризації індивідуальних та колективних него- тельних засобів розміщення і яка встановлює вимоги до різних категорій засобів розміщення сільського туризму.

Категорії мережі «Українська гостинна садиба» позначаються: - базова категорія – садиба відповідає мінімальним вимогам, які встановлені до місць розміщення туристів та відпочиваючих; - перша категорія – садиба відповідає встановленим мінімальним вимогам і вимогам, що стосуються озеленення території, паркування 154 автотранспорту, мінімальних розмірів ліжок, площ санітарних приміщень та проходження навчань власниками садиб; - друга категорія – садиба відповідає встановленим вимогам першої категорії та вимогам, які передбачають наявність світової вивіски, окремого входу для гостей, наявності дитячого майданчика, бані/сауни та доступу до Інтернету; - третя (найвища) категорія – садиба відповідає вимогам другої категорії та вимогам, які передбачають наявність басейну, гаража, у кожній кімнаті – телевізора, холодильника, оздоблення місць відпочинку натуральними матеріалами, 100% одно- та двомісних кімнат, цілодобове гаряче та холодне водопостачання.

Вищезазначені категоризаційні вимоги визначено на підставі закону України «Про туризм», державних стандартів України у сфері туристичної діяльності, міждержавних стандартів на туристично-екскурсійне обслуговування та аналогічних стандартів країн-членів Європейської федерації сільського та фермерського туризму EUROGITES (Австрії, Ірландії, Німеччини, Польщі, Угорщини, Швеції, Швейцарії, Чехії), хоча у перспективі доцільно було б розробити, затвердити та ввести в дію державний стандарт України, який би регламентував надання послуг саме у сфері сільського зеленого туризму. Сертифікат та знак «Українська гостинна садиба» надають агротуристичним садибам, які відповідають затвердженим категоризаційним вимогам. Знак надають терміном на два роки, що засвідчується відповідним сертифікатом. За даними Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, в Україні на сьогодні категоризацію пройшли 142 садиби, 117 із них отримали сертифікат: а) базового (найнижчого) рівня – 56 садиб; б) першого – 19 садиб; в) другого – 23 садиби; г) третього (найвищого) – 19 садиб

Алгоритм створення будь-якого кластеру (в тому числі, туристичного) універсальний.

Для цього необхідно чітко дотримуватись покрокових інструкцій, а саме:

  1. Етап – підготовчий:

Проведення тематичної (серії тематичних) зустрічей/воркшопів з представниками місцевого населення, бізнесу, представників влади, медіа та активістів по регіону у відповідній сфері з метою вироблення спільного бачення розвитку сфери

  1. Етап – організаційний:

  1. Формування робочої групи зацікавлених сторін – Кластерної ради

Завдання Ради:

  1. Визначення місії та візії

  2. Обрання кластерного менеджера

  3. Супровід і оцінювання кластерного менеджера

  4. Забезпечення ефективного планування і координації

  5. Моніторинг діяльності

  6. Сприяння у отриманні ресурсів

  7. Допомога у бюджетуванні та фінансовому контролінгу

  8. Відповідальність за компетентність Ради в цілому

  9. Забезпеченння юридичної та етичної інтеграції

  10. Допомога у PR

Стиль Ради - відкрите, прозоре і партисипативне лідерство

Хто входить у Раду:

  • Керівники лідируючих організацій в кластері, які є впливовими лідерами і спроможні піклуватися про ширшу картинку, ніж їхні організації;

  • Носії технологічних і ринкових знань (працівники музеїв, науковці, народні ремісники…)

  • Кластерний менеджер

Не обов'язково одразу комплектувати всю Раду. Можна рухатися поступово.



  1. Потрібно обрати голову Ради (або Голову Кластеру)

  2. Обрання кластерного менеджера

Кластерний менеджер - нейтральний брокер і головний “двигун” розвитку кластеру.

Перше завдання кластерного менеджеру - отримати кредит довіри від ключових стейкхолдерів

Функціональні обов’язки:

  • Ведення документації кластеру, листування, протоколи засідань тощо

  • Пошук нових стратегічних партнерів

  • Робота над наповненням кластеру новими учасниками

  • Спілкування зі ЗМІ

  • Координація роботи із стейкхолдерами (владою, громадою, туристами тощо)

  • Пошук нових джерел фінансування проектів (МФД, гранти, конкурси тощо)

  1. етап – функціональний:

  1. Проведення стратегічної сесії

  2. Проведення семінарів з питань розвитку туризму в регіоні

  3. Створення профілю туристичної дестинації (туристичного регіону)/агро-туристичного потенціалу

  4. Збір та запис даних

  5. Аналіз результатів

  6. Моніторинг поточного розвитку та продовження вдосконалення

Алгоритм кроків щодо здійснення процедури встановлення категорії готелям та іншим об'єктам:

  1. Заявник надсилає заяву про встановлення відповідної категорії готелю органові із сертифікації, на території якого розміщений готель.

  2. Орган із сертифікації розглядає заяву та організовує проведення робіт із встановлення відповідної категорії готелю.

  3. У разі наявності позитивних результатів проведення добровільної сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) орган із сертифікації утворює комісію з питань оцінювання готелю і призначає її голову.

  4. Роботи з оцінювання готелів виконуються відповідно до вимог ДСТУ 4269 "Послуги туристичні. Класифікація готелів". Для проведення зазначених робіт заявник зобов'язаний створити сприятливі для роботи комісії з питань оцінювання готелю умови, у тому числі безперешкодний доступ до приміщень, де надаються послуги, та необхідних документів.

  5. Орган із сертифікації надсилає документи про результати оцінювання готелю та пропозиції щодо встановлення йому відповідної категорії комісії із встановлення категорій готелям, яка протягом 14 днів розглядає їх і приймає рішення більшістю голосів.

  6. У разі прийняття рішення про неможливість присвоєння категорії, на яку претендує заявник, за погодженням із власником готелю або уповноваженим ним органом може бути встановлено нижчу категорію, якщо готель відповідає її вимогам.

  7. Комісія із встановлення категорій готелям оформлює та видає заявнику свідоцтво про встановлення готелю відповідної категорії за формою, що розробляється та затверджується Мінекономрозвитку.

  8. Зазначене свідоцтво видається не більш як на три роки або за наявності в готелі системи управління якістю не більш як на п'ять років.

  9. Комісія із встановлення категорії готелям надсилає органові із сертифікації відомості про встановлення готелю відповідної категорії.

Свідоцтво про встановлення категорії готелю отримує керівник суб’єкта господарювання, а в разі його відсутності - уповноважений ним представник за наявності доручення з підтвердженням повноважень. Особа, що отримує свідоцтво про встановлення категорії готелю, надає представнику Мінекономрозвитку паспорт та доручення з підтвердженням повноважень. 

Видача свідоцтв про встановлення категорій готелям здійснюється за адресою:

вул. Грушевського 12/2, 6 під’їзд, м. Київ (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, адміністративна будівля Будинку Уряду)

  1. З метою доведення до споживачів інформації про вид об’єкта та його категорію Мінекономрозвитку розміщує на своєму офіційному веб-сайті реєстр свідоцтв про встановлення категорій об’єктам (далі - реєстр) http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=7f89dba2-0fdc-40e6-b870-a413e1063d3a&tag=RestrSvidotstvProVstanovlenniaKategorii

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно.

  1. Інформація про категорію готелю зазначається на фасаді готелю поряд з його назвою. Відповідно до вимог «Порядку доведення до споживачів інформації про вид об’єкта туристичної інфраструктури та його категорію», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 
    від 3 липня 2013 р. № 470 власник об’єкта туристичної інфраструктури, якому встановлено категорію, протягом не більш як 30 календарних днів з дати видачі свідоцтва про встановлення категорії об’єкту забезпечує виготовлення та встановлення знака категорії об’єкта, який повинен відповідати визначеним вимогам. http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=ab40a9e8-62d5-4e75-b062-c189d09c28c1&title=ZnakKategoriiOb-ktaTuristichnoiInfrastrukturi


Знак категорії об’єкта розміщується на фасаді будівлі об’єкта на висоті не нижче ніж 1,5 метра та не вище ніж 2 метри від поверхні землі.


  1. Заявник інформує органи із сертифікації про зміни умов надання послуг, що можуть вплинути на результати оцінювання готелю, підтверджені при встановленні категорії.

  2. Зміна встановленої категорії або повторне встановлення категорії готелю здійснюється відповідно до вимог цього Порядку.

  3. Вартість проведення робіт з оцінювання готелю зазначається в договорі, що укладається між заявником і органом із сертифікації.

  4. Органи із сертифікації та комісія із встановлення категорій забезпечують дотримання конфіденційності інформації, що становить комерційну таємницю.

  5. Спірні питання, що виникають під час встановлення категорії готелям, розглядаються комісією з апеляцій, положення про яку затверджується Мінекономрозвитку.

  6. Відповіді на запитання суб’єктів туристичної діяльності, що надають послуг и з тимчасового розміщення (проживання) можна отримати за посиланням:

http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=cec41fa0-4201-46ce-a354-45b55711a18a&title=VidpovidiNaZapitanniaSubktivTuristichnoiDiialnosti-SchoNadaiutPoslugiZTimchasovogoRozmischennia-prozhivannia-

На семінарі була представлена програма підтримки проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, у рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики — Підтримка регіональної політики Українию

Напрями реалізації програм регіонального розвитку, схвалені урядом, були визначені шляхом системного аналізу завдань і заходів Державної стратегії регіонального розвитку до 2020 р. та відбору із загального числа у 199 завдань тих (загалом 48), які мають просторовий/територіальний вимір та інвестиційно-розвиткову спрямованість. При цьому були враховані зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на стан та перспективи розвитку регіонів України.

Це такі програми регіонального розвитку:

«Інвестиційна економіка та інновації»;

«Сільський розвиток»;

«Розвиток людського потенціалу»;

«Розвиток туризму»;

«Загальноукраїнська солідарність».

Загальною метою цього конкурсу проектів є сприяння впровадженню ефективної політики регіонального розвитку в Україні, політики згуртованості, спрямованої на створення умов для динамічного, збалансованого розвитку регіонів з метою забезпечення соціальної та економічної єдності держави, підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів, активізації економічної діяльності, підвищення рівня життя населення, додержання гарантованих державою соціальних та інших стандартів для кожного громадянина незалежно від місця проживання.

Проекти проходять конкурсний відбір згідно Порядку проведення конкурсного відбору, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 827. Перший такий відбір проводився восени 2017 року, у 2018 році цей конкурс буде продовжено, слідкуйте за оголошеннями на сторінці новин Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.


Зараз на сайті Міністерства можна ознайомитись з проектами, поданими на конкурсний відбір у 2017 році

www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/regional-dev/derzhavna-rehional-na-polityka/informatsiya-pro-proekti-regionalnogo-rozvitku/.

Є чотори категорії учасників таких проектів, вони можуть здійснювати координацію, подавати заявки та/або брати участь в реалізації проекту:

- Ініціатор проекту, тобто центральний та/або місцевий орган виконавчої влади та/або орган місцевого самоврядування, який може звернутися із заявкою на отримання бюджетного фінансування.

- Замовник проекту, тобто організація, яка визначена в поданій ініціатором проекту заявці, як така, що реалізує проектом на умовах, передбачених у заявці.

- Партнери, за наявності, тобто суб’єкти публічного і приватного права, які спільно із ініціатором та замовником проекту беруть участь у розробці та реалізації проектів на умовах, передбачених у заявці,

- Підрядники, тобто суб’єкти публічного і приватного права, фізичні особи чи фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у реалізації проектів на умовах, передбачених чинним законодавством.


Для участі у конкурсі подаються в електронній та паперовій формі  такі документи:

1) заява про участь у конкурсному відборі проектів, оформлена відповідно до вимог п. 6 Порядку проведення конкурсного відбору проектів;

2) інформація про фінансово-економічний стан замовника проекту та про відсутність обставин, зазначених у пункті 9 Порядку проведення конкурсного відбору проектів;

3) опис проекту та інформаційна картка проекту, які оформлені згідно з Вимогами до опису та інформаційної картки проекту регіонального розвитку, який може реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, затверджених наказом Мінрегіону від 18.05.2017 № 120.

Основними умовами відбору проектів регіонального розвитку є:

1)відповідність проекту:

завданням Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385,

плану заходів на 2015—2017 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 821 “Деякі питання реалізації у 2015—2017 роках Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року”, та

одній із 5 програм регіонального розвитку, схваленим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 821:

інноваційна економіка та інвестиції;

сільський розвиток;

розвиток людського потенціалу;

розвиток туризму;

загальноукраїнська солідарність.

2) спроможність замовника проекту забезпечувати стійкий результат реалізації проекту, зокрема, шляхом подальшого фінансування заходів або утримання об’єктів за рахунок власних коштів;

3) мають найкращу загальну оцінку щодо економічної та/або бюджетної ефективності реалізації проекту, економічних вигод, соціального впливу, екологічного впливу (у разі наявності) за результатами оцінки, проведеної комісією.

Щодо вимог до змісту проекту.

Проект повинен містити такі розділи:

І. Анотація проекту.

ІІ. Опис проекту.

ІІІ. Бюджет проекту.

ІV. Логіко-структурна матриця проекту.

В описі проекту потрібно надати зміст проекту, включаючи загальну та конкретні цілі проекту, його актуальність, відповідність завданням Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, основні види діяльності за проектом, конкретні вигоди та очікувані результати від його реалізації, цільові групи та території, на які поширюватимуться результати, загальну оціночну вартість проекту та обсяг коштів, необхідних для його реалізації, джерела фінансування проекту.

Найбільш актуальним та сучасним трендом в ЄС (2016-17 рр.) є концепція сталого туризму, направлена на забезпечення збалансованого підходу до економічного розвитку туристичних регіонів, урахування соціальних потреб, підтримки культурної цілісності, природного середовища та довкілля. Тобто ця концепція передбачає розвиток туризму у взаємодії з іншими сферами діяльності (більш ніж 50 галузей). Тому цей підхід Євросоюзу передбачає застосування як загальних стандартів, так і тих галузевих, які будуть задіяні у даному виді туристичній діяльності.

Європейська Комісія взяла на себе зобовязання сприяти сталому розвитку туризму в Європі. Було запроваджено низку ініціатив, спрямованих на сприяння раціональному екологічному, соціальному, культурному та економічному менеджменту туристичного бізнесу та дестинацій. Однією з таких ініціатив, можливих для впровадження в Україні, є Рішення Комісії (ЄС) 2016/611 від 15 квітня 2016 року про найкращу практику управління навколишнім середовищем, показники екологічної ефективності галузі та критерії передового досвіду для сектора туризму відповідно до Постанови (ЄК) № 1221/2009 щодо добровільної участі організацій у рамках системи екологічного управління та аудиту Співтовариства (EMAS). Підхід EMAS полягає в тому, що потрібно приймати до уваги стандарти діяльності та відповідність технічним регламентам всіх учасників процесу, які задіяні в даному туристичному продукті.

Наприклад, всі учасники (компанії та організації, які задіяні в туристичній діяльності), можуть мати сертифікати ISO 9001:2015 «Системи менеджменту якості».

Послуги та продукція, яка буде використовуватись та споживатись в процесі здійснення даної туристичної діяльності, мають відповідати вимогам споживачів, законодавчим та нормативним вимогам, мають бути безпечними для туристів. Також повинен бути мінімізований негативний вплив на довкілля, мають раціонально використовуватись природні ресурси та енергія, тому доцільно звертати увагу на наявність таких стандартів як ISO 14 001, ISO 14 064, ISO 50 001. Ці сертифікати є добровільними, але їх наявність буде підтвердженням якості тих послуг та продукції, які вам постачають ваші контрагенти, а також їх уваги до проблем довкілля та підтримки кращих міжнародних практик щодо сталого розвитку.

При виробництві продукції та при наданні послуг повинні бути мінімізовані ризики для здоров'я як співробітників підприємства, тому потрібно звертати увагу на наявність такого стандарту як OHSAS 18001.

Виконання вимог ISO 22000 «Системи управління безпечністю харчових продуктів» НАССР наразі є обов’язковими в Україні для всіх компаній та постачальників в ланцюзі харчування, тому необхідно упевнитись, що всі ваші підрядники та їх контрагенти, які надають послуги харчування для туристів, мають такі сертифікати.

Страхові компанії, які забезпечують страхування туристів, можуть мати ISO 22301 «Соціальна безпека. Системи менеджменту безперервності бізнесу». До речі, у відповідності до Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, за декілька років впровадження цього стандарту буде також обов’язковим.

Звичайно є обов’язковою відповідність технічним регламентам всіх технічних приладів, машин, обладнання та транспорту, які задіяні в вашій діяльності.

У сфері туризму в Україні діють гармонізовані з європейськими стандарти. Дяльність вашої туристичної компанії, в залежності від тих туристичних послуг, які вона надає, має відповідати стандартам в сфері туризму. Наприклад, це можуть бути ISO 21101 «Туризм пригодницький», ДСТУ ISO 13009:2016 «Туризм та повязані з ним послуги. Вимоги та рекомендації з експлуатації пляжу» або ДСТУ ISO 18065:2016 «Туристичні послуги, що надають на природоохоронних територіях» (цей стандарт встановлює вимоги до туристичних послуг, що надаються безпосередньо на природоохоронних територіях, щоб задовольнити відвідувачів, при цьому надаючи пріоритетну увагу цілям збереження цих територій, тобто якраз забезпечення сталого розвитку територій). Рекомендації, спрямовані на зниження негативного впливу і збільшення позитивного впливу закладів розміщення на навколишнє середовище, визначені стандартом ДСТУ ISO/TS 13811:2016. Також є стандарт ДСТУ EN 15565:2016, який встановлює вимоги до професійної підготовки та кваліфікаційних програм для гідів. Щодо класифікації готелів та вимог до закладів ресторанного господарства в Україні діють українські стандарти ДСТУ 4269:2003 та ДСТУ 4281:2004. Також зверніть увагу на стандарт з вимог до туристичної інформації щодо послуг з приймання туристів ДСТУ ISO 14785:2016.


Сертифікація товарів, робіт, послуг у сфері туристичної діяльності здійснюється з метою:

-запобігання реалізації товарів, робіт, послуг, небезпечних для життя, здоров'я людей, майна та довкілля;

-сприяння споживачам у свідомому виборі товарів, робіт, послуг;

-забезпечення дотримання обов’язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

-гармонізації стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, що стосуються вимог до об’єктів відвідування і туристичних послуг, взаємодії туроператорів, використання обмежених туристичних ресурсів, якості та видів туристичних послуг.

Державна система стандартизації України у сфері туристичної діяльності спрямована на:

- захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки туризму, життя і здоров'я громадян, охорони майна та довкілля; -

- класифікацію туристичних ресурсів України, забезпечення їх охорони, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля;

- підвищення якості товарів, робіт, послуг відповідно до потреб споживачів;

- забезпечення безпеки об’єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

- взаємозамінність та сумісність товарів, робіт, послуг, їх уніфікацію.

Тобто якраз враховує основні європейські принципи та підходи до стандартизації в сфері туризму. Тому відповідність діяльності компанії стандартам забезпечить як довіру споживачів туристичних послуг, так і визнання бренду.

В дійсний час в Україні в сфері туризму діють 30 міжнародних стандартів за розділами «Туризм пригодницький», «Вимоги до окремих туристичних послуг», «Вимоги до засобів розміщення», «Вимоги до туристичної інформації», «Вимоги та специфікації для інвалідів та інших маломобільних груп населення», «Вимоги до закладів ресторанного господарства», «Вимоги до професійної підготовки кадрів», «Вимоги щодо туристсько-екскурсійного обслуговування», «Технічні умови щодо туристського спорядження».

З переліком та описом стандартів можна ознайомитись на сторінці Міністерства економічного розвитку і торгівлі України http://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ecfd6c5a-1760-4d8d-a931-3a63f64e2310&title=GaluzeviStandarti.

Перелік оновлюється в разі прийняття нових стандартів.

В Плані заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії розвитку туризму та курортів до 2026 року передбачені заходи з прийняття в 2018 році ще трьох стандартів щодо вимог до рівня обслуговування яхт-гаваней, а також розробка двох стандартів вищої освіти галузі знань 24 «Сфера обслуговування» за спеціальностями 241 «Готельно-ресторанна справа» та 242 «Туризм».

Європейська комісія започаткувала в 2013 році Європейську систему індикаторів туризму (ETIS) з метою контролю та вимірювання рівню сталості туризму за допомогою спільного порівняльного підходу.

В 2016 року було представлено набір інструментів ETIS

Інструментарій ETIS є посібником, який допомагає місцевим організаціям оцінювати їхню ефективність та вдосконалювати свій підхід до сталого управління туризмом.

ETIS - це система індикаторів заохочення до застосування більш інтелектуального підходу до планування туризму, придатна для всіх туристичних напрямків. Це також:
     
Інструмент управління, який підтримує місця призначення, які хочуть застосувати сталий підхід до управління,
    
Система моніторингу, яка є простою у використанні для збору даних та детальної інформації,    

Інформаційний інструмент (не схема сертифікації), корисний для політиків, туристичних компаній та інших зацікавлених сторін.

ETIS включає 43 основних показника та індикативний набір додаткових показників, які поділяються на чотири категорії:
1 Управління місцями призначенням
2 Соціальний і культурний вплив
3 Економічна цінність
4 Вплив на навколишнє середовище.

Більш детально про структуру та зміст Європейської системи індикаторів туризму (ETIS) та доступності туризму можна ознайомитись на сторінках збірки «Реалізація вимог ЄС щодо технічного регулювання в Україні: харчова промисловість, аграрний сектор, туризм» стор. 67-77.

http://institute.sivertraining.org.ua/biblioteka2/Realizacia.pdf



Для ефективного функціонування кластеру має значення не стільки кількість, скільки структура учасників даного об’єднання. Оскільки результат діяльності залежить від якості комунікацій між учасниками (членами) кластерного об’єднання, має визначальне значення підхід щодо створення умов для забезпечення найбільш повного представництва інтересів всіх зацікавлених груп населення, таких як: громада, бізнес, влада, ЗМІ, наука, заклади культури тощо….

Алгоритм створення будь-якого кластеру (в тому числі, агро-туристичного) універсальний.

Для цього необхідно чітко дотримуватись покрокових інструкцій, а саме:

  1. Етап – підготовчий:

Проведення тематичної (серії тематичних) зустрічей/воркшопів з представниками місцевого населення, бізнесу, представників влади, медіа та активістів по регіону у відповідній сфері з метою вироблення спільного бачення розвитку сфери, в рамках якої (яких) буде функціонувати кластер.

  1. Етап – організаційний:

  1. Формування робочої групи зацікавлених сторін – Кластерної ради

Завдання Ради:

  1. Визначення місії та візії

  2. Обрання кластерного менеджера

  3. Супровід і оцінювання кластерного менеджера

  4. Забезпечення ефективного планування і координації

  5. Моніторинг діяльності

  6. Сприяння у отриманні ресурсів

  7. Допомога у бюджетуванні та фінансовому контролінгу

  8. Відповідальність за компетентність Ради в цілому

  9. Забезпеченння юридичної та етичної інтеграції

  10. Допомога у PR

Стиль Ради - відкрите, прозоре і партисипативне лідерство

Хто входить у Раду:

  • Керівники лідируючих організацій в кластері, які є впливовими лідерами і спроможні піклуватися про ширшу картинку, ніж їхні організації;

  • Носії технологічних і ринкових знань (працівники музеїв, науковці, народні ремісники…)

  • Кластерний менеджер

Не обов'язково одразу комплектувати всю Раду. Можна рухатися поступово.



  1. Потрібно обрати голову Ради (або Голову Кластеру)

  2. Обрання кластерного менеджера

Кластерний менеджер - нейтральний брокер і головний “двигун” розвитку кластеру.

Перше завдання кластерного менеджеру - отримати кредит довіри від ключових стейкхолдерів

Функціональні обов’язки:

  • Ведення документації кластеру, листування, протоколи засідань тощо

  • Пошук нових стратегічних партнерів

  • Робота над наповненням кластеру новими учасниками

  • Спілкування зі ЗМІ

  • Координація роботи із стейкхолдерами (владою, громадою, туристами тощо)

  • Пошук нових джерел фінансування проектів (МФД, гранти, конкурси тощо)

  1. Етап – функціональний:

  1. Проведення стратегічної сесії

  2. Проведення семінарів з питань розвитку туризму в регіоні

  3. Створення профілю туристичної дестинації (туристичного регіону)/агро-туристичного потенціалу

  4. Збір та запис даних

  5. Аналіз результатів

  6. Моніторинг поточного розвитку та продовження вдосконалення



Туризм – є однією з найпотужніших індустрій створення позитивних емоцій та вражень!

З давніх часів людина, прагнучи досягнення стану щастя, мандрувала планетою в пошуках більш прийнятних для себе умов для проживання та відпочинку. Перебуваючи в будь-якому куточку світу, турист, в першу чергу, оцінює для себе якість території прибуття (дестинації) з точки зору екологічності, комфортності та можливості отримання позитивних вражень. Та недаремно саме Полтавщина може стати таким місцем, яке забезпечить та підсилить відчуття щастя: схід сонця, прогулянка в лісі, запах польових квітів, смак свіжоспеченого хліба та свіжого молока, подорожі верхи та на човнах, яскраві вечорниці із співами та майстер-класами майстрів народних ремесел та художніх промислів… Все це у поєднанні із повагою до природи та шанування культурної та історичної спадщини. На цьому можливо побудувати концепцію створення «Кластеру щастя» на території Полтавщини. Основним слоганом такого кластерного утворення можна визначити: «Полтавщина – місце, де щасливий ти та твоя родина!». Логотипом такого регіонального туристичного продукту можна обрати Лелеку – як символу сімейного щастя та затишку в родині.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 30.07.2012 р. № 876 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2012 р. за № 1595/21907) внесено зміни до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, виключивши розділ 30 «Готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб’єктами туристичної діяльності», тому з цього часу сертифікація готельних послуг та послуг харчування стала виключно добровільною.

Варто зауважити, що сертифікація послуг розміщення у США та Європі теж має добровільний характер, але, зокрема у Франції, проводиться на підставі норм, установлених державною структурою, а у Швеції діє спеціальна Програма «Сільська гостинність», яка встановлює власні правила – внутрішні стандарти, якими передбачені необхідні умови надання послуг відпочивальникам. Законодавство Польщі та Угорщини не містить спеціального визначення сільського (зеленого, аграрного) туризму. Як назву цієї форми діяльності у Польщі використовують словосполучення «господарська гостинність», в Угорщині – «сільська хутірська гостинність». У цих країнах розроблено Державні стандарти у сфері сільського туризму.

В Україні законодавчо врегульована добровільна сертифікація послуг у сфері сільського зеленого туризму на сьогодні здійснюється 21-м експертом Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, які мають посвідчення та фахово підготовлені.

Для проведення сертифікації до садиби виїжджає експерт, який перевіряє відповідність садиби сертифікаційним вимогам. Зібрана інспектором інформація передається комісії, призначеній Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, яка виносить остаточне рішення про надання знака та сертифіката. Розроблено Програму добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба», яку застосовують з метою добровільної категоризації індивідуальних та колективних него- тельних засобів розміщення і яка встановлює вимоги до різних категорій засобів розміщення сільського туризму.

Категорії мережі «Українська гостинна садиба» позначаються: - базова категорія – садиба відповідає мінімальним вимогам, які встановлені до місць розміщення туристів та відпочиваючих; - перша категорія – садиба відповідає встановленим мінімальним вимогам і вимогам, що стосуються озеленення території, паркування 154 автотранспорту, мінімальних розмірів ліжок, площ санітарних приміщень та проходження навчань власниками садиб; - друга категорія – садиба відповідає встановленим вимогам першої категорії та вимогам, які передбачають наявність світової вивіски, окремого входу для гостей, наявності дитячого майданчика, бані/сауни та доступу до Інтернету; - третя (найвища) категорія – садиба відповідає вимогам другої категорії та вимогам, які передбачають наявність басейну, гаража, у кожній кімнаті – телевізора, холодильника, оздоблення місць відпочинку натуральними матеріалами, 100% одно- та двомісних кімнат, цілодобове гаряче та холодне водопостачання.

Вищезазначені категоризаційні вимоги визначено на підставі закону України «Про туризм», державних стандартів України у сфері туристичної діяльності, міждержавних стандартів на туристично-екскурсійне обслуговування та аналогічних стандартів країн-членів Європейської федерації сільського та фермерського туризму EUROGITES (Австрії, Ірландії, Німеччини, Польщі, Угорщини, Швеції, Швейцарії, Чехії), хоча у перспективі доцільно було б розробити, затвердити та ввести в дію державний стандарт України, який би регламентував надання послуг саме у сфері сільського зеленого туризму. Сертифікат та знак «Українська гостинна садиба» надають агротуристичним садибам, які відповідають затвердженим категоризаційним вимогам. Знак надають терміном на два роки, що засвідчується відповідним сертифікатом. За даними Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, в Україні на сьогодні категоризацію пройшли 142 садиби, 117 із них отримали сертифікат: а) базового (найнижчого) рівня – 56 садиб; б) першого – 19 садиб; в) другого – 23 садиби; г) третього (найвищого) – 19 садиб


З питаннями звертатися: siver.admin(at)gmail(dot)com

Новини Назад Вгору Вперед