«Героїв робить суспільство, героїв робить освіта», – зазначив в.о. голови Українського інституту національної пам‘яті, академік Ігор Юхновський на наукових читаннях «Українська революція 1917–1921 рр.: подвиг Героїв Крут». Проходили вони 24 січня 2008 р. в Ніжині завдяки зусиллям зазначеної установи, Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівської обласної ради, Інституту історії України НАН України, Сіверського інституту регіональних досліджень, Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.

Відкрив читання голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко. Він зазначив: чернігівська земля наповнена енергетикою мученицької держави, і вшанування пам’яті героїв, зокрема, під час проведення такого роду зібрань – це крок у напрямі формування відкритого українського суспільства. Чи не першочерговим завданням сьогодення є гуманізація науки і знання. Сучасна молодь має значний потенціал, дехто з них висловлює глибокі думки про долю нашого краю та його героїв, наголосив Володимир Хоменко, процитувавши слова про бій під Крутами чернігівських школярів. І підсумував – вшанування Героїв бою є справою загальнонаціонального значення.

Наш край є унікальним на теренах України, бо вміщує всі пласти історії, і Крути – один з них. Я пишаюсь тим, як відстоювали ідею незалежності наші українські хлопці – продовжила думку голова обласної ради Наталія Романова. Вона зазначила – навіть сьогодні в нашій державі є сили, яким невигідні згадки про наше героїчне минуле. Щодо Героїв Крут, то ці хлопці воюють і далі, борючись з вандалами, що плюндрують меморіал, здійснюють словесну наругу над їх пам’яттю. Тому нам необхідно вибудували і в школах і в вузах таку історичну концепцію, яка б допомагала створенню справді демократичного українського суспільства. Свій виступ Наталія Романова завершила власним віршем, присвяченим долі Героїв Крут та долі України.

Голова Українського інституту національної пам‘яті Ігор Юхновський у своєму виступі торкнувся головних напрямів діяльності Інституту на 2008 р., серед яких – активізація національної пам’яті щодо голодомору та геноциду, визвольної боротьби українського народу, популяризація історії України, привернення уваги до заповідних місць держави, агітаційна робота, а головне – створення носія соціальної пам’яті в області, районі, місті. Він зазначив – проблема побудови об’єктивної історії України є однією з центральних нині. Звернувшись до подій наголосив 1917–1921 рр. Ігор Юхновський наголосив, що таке центральне завдання кожного уряду як захист держави, в ті роки було проблемою. І ми не повинні повторювати помилок минулого.

Пленарне засідання читань продовжив заступник голови Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк. Висвітлюючи історичне значення проголошення незалежності УНР, він зазначив – характерною особливістю модерного часу є створення нації та перетворення її на історичну спільноту. Невід’ємна складова цього процесу – створення державності. Зокрема, такі метаморфози відбулися у 1917 р. і з українською нацією. Саме зусиллям Центральної Ради постала українська держава. В історичній літературі лунають закиди на адресу цього представницького органу української демократії, мовляв, багато часу його діячі витратили на автономістські ілюзії. Але такі закиди, на думку науковця, ілюзорні, адже збудувати державу за 8–10 місяців неможливо. І наша сучасність тому приклад. Отож некоректно звинувачувати у цьому Центральну Раду. Завдяки автономістській тактиці їй вдалося створити конструктивну опозицію Тимчасовому уряду і домогтися поступок. Великими надбаннями Центральної Ради, на яких ґрунтується її політика, є національна ідея та прихильність до демократизму. Четвертий універсал – вершина її державної діяльності. Крути ж уособлюють боротьбу за цю державу, є великою метафорою, під якою ми повинні схилити голову.

Саме до феномену історичної пам’яті в сучасному українському контексті, його характерних рис та особливостей звернувся ректор Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя професор Олександр Бойко. Суть феномену національної пам’яті, на його думку, полягає у збереженні національної свідомості. Національна пам’ять має кілька видів: образну, словесну, емоційну. Серед факторів, що її визначають, як інтернаціональні (наприклад, різке зростання інформаційного перевантаження у світі) та національні (боротьба за незалежність та становлення модерної української держави, болючий процес ліквідації білих плям української історії, тривалий період політичної нестабільності на зорі державотворення). Охарактеризував ректор і риси сучасної національної пам’яті в нашій державі. Серед них: надмірна ідеалізація певних явищ і подій, домінування емоцій, різке посилення мозаїчності національної пам’яті, підкреслене акцентування трагічних сторінок національної історії. Не применшуючи значення бою під Крутами, Олександр Бойко зазначив, що необхідно акцентувати увагу громадськості і на перемогах та позитивних моментах нашого минулого.

Безпосередньо бою під Крутами, його відтворенню в історичній літературі минулого і сучасності був присвячений виступ провідного наукового співробітника відділу історії Української революції Інституту історії України НАН України, кандидата історичних наук Олени Бойко. Зазначивши, що інтерес до крутянських подій не зникав ніколи, особливо в середовищі еміграції, дослідниця торкнулась і викривлень та чуток щодо цієї події, наприклад, звинувачень Михайла Грушевського у гибелі студентів. Вона визначила три групи літературних джерел, що так чи інакше висвітлюють бій під Крутами та долю його учасників: ґрунтовні праці істориків, роботи публіцистів, праці колишніх командирів армії УНР. Олена Бойко наголосила – сьогодні дослідники наслідки бою не зводять до загибелі студентської сотні. Інші його учасники, юнкери старшинської школи, що становили основу українських військ під Крутами, теж заслуговують на гідну шану та увагу.

Подвигу юних у рецепції Євгена Маланюка торкнулася доцент кафедри історії та археології України Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, кандидат історичних наук Тамара Демченко. Вона детально розглянула есе видатного публіциста, філософа «Крути: народини нового українця». Зазначила, що саме з крові крутян народилася еліта української революції.

Аналізом ультиматуму РНК РРСФР Центральній Раді УНР та його сприйняття очима українців Російської армії завершив пленарне засідання доцент Київського національного університету ім. Т.Шевченка, кандидат історичних наук Григорій Савченко. Він підсумував – сили УНР, на жаль, не були на тому рівні, щоб захистити свої напрацювання.

Надалі робота наукових читань продовжилась у двох секціях. В їх рамках висвітлювалася боротьба за Чернігів у 1918–1919 рр., проаналізовано перше «пришестя» радянської влади до Чернігова, земельне питання на Чернігівщині у жовтні 1917 – березні 1918 рр., показані аспекти виховання українських патріотів на прикладі героїв Крут в ОУН і УПА та інші.

Вщерть заповнений зал свідчив про значне зацікавлення громадськості. Серед учасників наукових читань були наковці Чернігова, Ніжина, Києва, громадські діячі, освітяни, студенти, представники обласної ради та обласної державної адміністрації, її відділів та управлінь, Ніжинської міської ради.

Учасники читань, а це освітяни Ніжина та Чернігова, змогли не лише прослухати виступи провідних дослідників, але й переглянути фільм «Лист без конверта», ознайомитись з науковою літературою з історії України, Чернігівщини. Зокрема, було презентовано і дві книги, підготовлені за участю Сіверського інституту регіональних досліджень та Чернігівського центру підвищення кваліфікації кадрів «Історія адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини» та «Науково-історичні читання, присвячені 140-річчю з дня народження М.С. Грушевського. Також, всі учасники читань отримали книгу «Бій відлунав..», присвячену Героям Крут.